Воєнний злочин – не одне й те ж саме, що військовий злочин.
Воєнні злочини - міжнародні злочини, порушення міжнародних законів та звичаїв війни. Воєнні злочини перераховані в статті 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Види воєнних злочинів перераховані у відповіді на питання 1.
Військові злочини - (стаття 401 КК України) кримінальні правопорушення проти встановленого законодавством України порядку несення або проходження військової служби. На відміну від воєнних злочинів, військові злочини можуть вчинятися не тільки під час війни, а й в мирний час (наприклад, порушення статутних взаємовідносин, непокора начальству, знищення або пошкодження військового майна). Тим не менше, варто зауважити, що деякі військові злочини, визначені Кримінальним кодексом, за своїм складом співпадають з воєнними злочинами, визначеними Римським статутом, а саме: мародерство, насильство над населенням у районі воєнних дій, погане поводження з військовополоненими, незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала та зловживання нею. Тим не менше, в загальному, ключова відмінність є такою: воєнні злочини - порушення міжнародних законів та звичаїв ведення війни, військові злочини - порушення порядку проходження військової служби безвідносно наявності чи відсутності війни.

За вчинення воєнних злочинів винні особи несуть кримінальну відповідальність. У випадку засудження воєнних злочинців Міжнародним кримінальним судом, вони нестимуть відповідальність у вигляді позбавлення волі строком до 30 років або довічного позбавлення волі, а також Суд може призначати уплату штрафу чи конфіскацію активів, набутих внаслідок вчинення злочину, і, окремо, відшкодування шкоди потерпілим. За українським законодавством такі військові також нестимуть встановлене за конкретний злочин покарання, зокрема у виді позбавлення волі на строк до до 15 років або довічного позбавлення волі.

Ні, саме по собі ведення війни не є воєнним злочином. Воєнними злочинцями є ті особи, які безпосередньо вчинили воєнні злочини, перераховані в Римському статуті /відповідні їм злочини, зазначені в Кримінальному кодексі України, та ті особи, які керували тими, хто вчиняв такі злочини , знали про можливість вчинення або безпосередньо вчинення їхніми підлеглими воєнних злочинів, але не доклали зусиль до їх попередження чи припинення.

Якщо військові, виконуючи наказ, вчиняють воєнний злочин, вони несуть відповідальність у разі очевидної злочинності такого наказу. Факт виконання ними наказу при цьому не може бути виправданням вчинення ними воєнного злочину. За Римським статутом є виключення, коли одночасно співпадають такі критерії: особа була юридична зобовʼязана виконувати наказ, вона не знала, що наказ був незаконним, наказ не був явно незаконним. При цьому, накази про вчинення геноциду або злочинів проти людяності є автоматично явно незаконними.

Так, Римський статут передбачає відкритий формат слухань із певними виключеннями, в інтересах постраждалих, свідків та обвинувачених. Потерпілі можуть вносити подання Палаті попереднього провадження відповідно до Правил процедури та доказування, а також можуть надавати Суду свої зауваження, користуватися допомогою представників.

Так. разом з окремими військовими злочинами, які за своїм складом співпадають з воєнними злочинами (мародерство, насильство над населенням у районі воєнних дій, погане поводження з військовополоненими, незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала та зловживання нею), Кримінальний кодекс України також передбачає відповідальність за порушення законів та звичаїв війни (стаття 438 ККУ), геноцид (стаття 442), злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист (стаття 444) тощо.

Міжнародний кримінальний суд (МКС) є постійним органом, уповноваженим вести розслідування і судити осіб, які вчинили міжнародні злочини (агресія, геноцид, воєнні злочини, злочини проти людяності), і який у встановлених випадках доповнює діяльність національних органів кримінальної юстиції. Це перший подібний орган, який діє на постійній основі. Суд почав роботу з липня 2002 року та може здійснювати свої функції й повноваження на території будь-якої держави-учасниці, а за спеціальною згодою — на території будь-якої іншої держави. Розташований у м. Гаага, Нідерланди. Станом на сьогоднішній день 137 держав підписали Римський статут, але визнали його дію в своєму законодавстві (у т.ч. через ратифікацію) - 123 держави.

Після початку розслідування Прокурором МКС, МКС, за поданням Прокурора, видає ордер на арешт або наказ про явку до Суду. Для того, щоб забезпечити присутність обвинувачених у судовому розгляді, застосовуються різні міжнародно-правові інструменти, зокрема, направлення прохання про арешт і надання особи у розпорядження суду (у тому числі і через Інтерпол), транзит заарештованої особи через територію держави прохання про інші форми співробітництва.

Римський статут передбачає загальний обовʼязок держав-учасниць здійснювати співробітництво з Судом. МКС, в тому числі, може надсилати прохання про арешт та надання відповідної особи в розпорядження Суду, державам-учасницям, або будь- яким іншим державам,направити прохання про інші форми співробітництва. Римський статут передбачає, що процес відбувається за присутності обвинувачених, тому усі росіяни, які будуть до нього доставлені, отримують належне покарання в межах юрисдикції Суду.

Що стосується виконання вироку, то воно відбувається не в Гаазі, а в одній із держав, обраній МКС зі списку держав, які висловили бажання прийняти засуджених осіб.

Так, будуть. Факт того, що Україна обороняється від збройної агресії РФ, не звільняє українських військових від відповідальності, якщо в їх діях буде міститись склад воєнного злочину. За відповідні діяння відповідальність українськихвійськових передбачено і Римським статутом, і Кримінальним кодексом України. Що стосується спеціального трибуналу, все залежатиме від того, як будуть виписані положення його статуту, хоча за практикою діяльності останніх трибуналів (судів), покарання за злочини відбувається безвідносно сторони збройного конфлікту.