Судово-психіатричні експертизи у справах щодо дієздатності: що потребує змін

Як відсутність гарантованого бюджетного фінансування судово-психіатричної експертизи стає бар'єром для перегляду рішень про дієздатність ?

Рішення про визнання людини недієздатною — це не просто формальність у судовій справі. Воно безпосередньо впливає на те, чи може людина самостійно укладати правочини, розпоряджатися доходами, визначати місце проживання, реалізовувати майнові та особисті немайнові права та приймати інші юридично значущі рішення. Саме тому у справах щодо цивільної дієздатності особливо важливо, щоб право на звернення до суду та перегляд раніше ухваленого рішення було не декларативним, а реально доступним.

На практиці одним із таких бар'єрів стала оплата судово-психіатричної експертизи (СПЕ). Частина друга статті 15 Закону України «Про судову експертизу» передбачає цільове бюджетне фінансування експертиз державними спеціалізованими установами у кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення. Щодо цивільних справ Закон формулює загальне правило: витрати на проведення експертиз відшкодовуються у порядку, передбаченому законодавством.

Водночас частина друга статті 299 Цивільного процесуального кодексу України визначає, що судові витрати у справах про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності відносяться на рахунок держави. Проте ця норма прямо не охоплює всі наступні процедури, зокрема продовження строку дії рішення та поновлення цивільної дієздатності.

Саме тут і виникає правова невизначеність. У справах про поновлення цивільної дієздатності висновок СПЕ має принципове процесуальне значення, оскільки відповідно до частини четвертої статті 300 ЦПК України скасування рішення про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення її цивільної дієздатності здійснюється судом на підставі відповідного висновку СПЕ.

Але хто має за СПЕ платити?

На практиці це питання вирішується по-різному. Витрати можуть намагатися покласти на заявника, орган опіки та піклування або заклад, який відповідно до статті 66 Цивільного кодексу України здійснює функції опікуна.
У справі № 638/14006/18 апеляційний суд поклав на орган опіки та піклування витрати на СПЕ в розмірі 10 382,94 грн у справі про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною. Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу цього органу опіки та піклування[1]. Сам факт виникнення такого спору демонструє те, що єдиного та зрозумілого механізму фінансування немає.
Для людей, які проживають у психоневрологічних інтернатах та інших інституційних закладах, така невизначеність може мати ще серйозніші наслідки. У практиці зафіксовані випадки, коли питання поновлення цивільної дієздатності не ініціювалося саме через відсутність у кошторисах закладів коштів на оплату експертизи. В одному із закладів після поглибленого огляду та оцінювання було рекомендовано розглянути питання поновлення дієздатності 25 мешканців, однак необхідність оплачувати експертизу стала додатковим бар'єром для продовження судових процедур[2].
Фактично складається ситуація, коли можливість переглянути рішення, що безпосередньо стосується правосуб'єктності людини, може залежати від того, чи є у заявника, органу опіки або інтернатного закладу кошти на експертизу. Особливо гостро це стосується людей, які не мають родичів або інших осіб, здатних профінансувати відповідні витрати.

Чи завжди призначається нова експертиза?

Судова практика показує, що підходи можуть відрізнятися.
Так, Кременецький районний суд Тернопільської області рішенням від 03.09.2025 продовжив строк дії рішення від 22.11.2023 у справі № 601/1474/23 про визнання особи недієздатною без призначення нової СПЕ. Суд врахував висновок СПЕ № 638 від 10.10.2023, довідку КНП «Кременецька опорна лікарня» про перебування особи на обліку у лікаря-психіатра, тривалість і тяжкість захворювання, а також встановлену інвалідність І підгрупи А з дитинства довічно. Суд дійшов висновку, що немає підстав вважати, що стан особи змінився настільки, щоб вона могла самостійно усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними та піклуватися про себе[3].
Опікуни саме людей з інвалідністю внаслідок психічних порушень наполягають на законодавчих змінах, розповідаючи про «кола аду», які приходиться проходити для продовження статусу недієздатності.
А приклад рішення суду демонструє ще одну сторону проблеми: за відсутності однаково зрозумілих правил суди можуть по-різному підходити до необхідності проведення нової експертизи при черговому перегляді рішення.

Нові правила для експертів, але проблема СПЕ у справах щодо дієздатності залишається

Наразі прийнято нові документи для врегулювання проведення СПЕ. Діє новий Порядок проведення судово-психіатричної, судово-психологічної та комплексної судової психолого-психіатричної експертизи та Порядок моніторингу дотримання державними спеціалізованими установами законодавства у сфері судово-експертної діяльності, які затверджені наказом МОЗ України від 23.12.2025 № 1935[4]. У 2026 році наказом МОЗ України від 28.04.2026 № 551 встановлено Граничний норматив навантаження судових експертів[5]. При 40-годинному робочому тижні норматив становить 10 судових експертиз на місяць, з яких для судово-психіатричного експерта обов'язково передбачено дві експертизи у цивільних справах окремого провадження: щодо обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, продовження строку дії відповідного рішення та поновлення цивільної дієздатності. При цьому до нормативу враховуються лише ті експертизи, які призначені судом.

Таке унормування важливе для забезпечення якості експертних досліджень. Водночас воно висвітлює іншу системну проблему — обмежену спроможність судово-психіатричної експертної системи. Кількість експертів[6] та їх допустиме навантаження є обмеженими, а потреба у проведенні експертиз у справах щодо цивільної дієздатності залишається значною, питання кадрового забезпечення стає не менш важливим, ніж питання фінансування. І врахування до граничного навантаження лише тих СПЕ, які призначено судом, ставить під питанням можливість проведення альтернативних експертиз, проведення яких передбачено міжнародними стандартами.

Але цей стандарт неможливо виконати ще й тому, що в Україні СПЕ може проводити лише одна державна установа — Інститут судової психіатрії та судової медицини МОЗ України.

Що потрібно змінити

Проблема потребує не точкових рішень, а комплексного законодавчого врегулювання.

Фінансування СПЕ має бути гарантоване за рахунок держави в усіх категоріях цивільних справ, предметом яких є цивільна дієздатність особи: не лише при первинному визнанні фізичної особи недієздатною або обмеженні її цивільної дієздатності, а й при продовженні строку дії рішення, його скасуванні та поновленні цивільної дієздатності.

Для цього доцільно доповнити статтю 15 Закону України «Про судову експертизу» положенням, яке прямо передбачатиме проведення державними спеціалізованими установами СПЕ у таких цивільних справах за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас самого запису про бюджетне фінансування недостатньо. Необхідно визначити головного розпорядника бюджетних коштів, підставу для оплати експертній установі, порядок взаємодії між судом та експертною установою, строки проведення розрахунків.

Паралельно потребує вирішення і кадрове питання — збільшення чисельності судово-психіатричних експертів, адже навіть наявність гарантованого фінансування не забезпечить своєчасний доступ до експертизи, якщо система фізично не матиме достатньої кількості фахівців. Також важливо забезпечення проведення альтернативних СПЕ.

У кінцевому підсумку йдеться не лише про порядок оплати експертизи. Йдеться про те, чи може людина реально скористатися правом на судовий перегляд рішення, яке визначає її цивільну правосуб'єктність. Окрім зазначеного, потребує зміни законодавство щодо забезпечення права людини на альтернативну незалежну експертизу відповідно до рішень Європейського суду з прав людини.

Фінансова або організаційна неспроможність державної системи не повинна ставати причиною того, що людина роками залишається у статусі недієздатної без реальної можливості домогтися перегляду такого рішення.

Джерела та посилання
Постанова Верховного Суду у справі № 638/14006/18. zakononline.ua
Звіт «Правосуб'єктність», УПІ. uhri.com.ua
Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області у справі № 601/1474/23. youcontrol.com.ua
Наказ МОЗ України від 23.12.2025 № 1935 «Про організацію судово-експертної діяльності у галузі судової психіатрії та психології». moz.gov.ua
Наказ МОЗ України від 28.04.2026 № 551 «Граничний норматив навантаження судових експертів». zakon.rada.gov.ua
У 2025 році кількість судово-психіатричних експертів становила 66 осіб. Звіт «Правосуб'єктність», УПІ. uhri.com.ua